Метою статті було вивчення ефективних стратегій боротьби з академічною недоброчесністю в університетах та практики їх застосування. Здійснено аналіз діяльності університетів різних держав (США, Німеччини, Великої Британії, Австралії, Японії, Південної Кореї і досліджено внутрішні документи університетів, які описують стратегії та процедури запобігання академічній недоброчесності. У результатах дослідження проаналізовані основні чинники, що сприяють виникненню недоброчесної поведінки серед студентів та викладачів та визначено трактування поняття «академічна недоброчесніть», основні елементи, види та функції існування. Визначені ефективні методи запобігання академічним правопорушенням, що включають використання технологічних засобів для перевірки автентичності робіт, впровадження кодексів честі, проведення освітніх кампаній та навчання етики. Формування культури академічної доброчесності та співпраці між усіма учасниками освітнього процесу залишається першочерговим завданням. Кожна держава має свої особливі методи боротьби та запобігання порушенням академічної цілісності. Важливість усвідомлення академічної декомунізації як невід’ємної частини освітнього процесу в системі вищої освіти держав сприяє створенню сприятливих умов для розвитку інтелектуальної та духовної культури серед здобувачів вищої освіти та науковців. Різноманітність вимог до академічної чесності для студентів, викладачів та науковців відображалася в різному рівні відповідальності за їх недотримання, що базувалося на вивченні міжнародного досвіду та практики інших держав. У дослідженні зазначені рекомендації щодо вдосконалення існуючих підходів нових стратегій для підвищення рівня академічної доброчесності в освітніх установах. Отримані результати аналізу можуть бути використані викладачами закладів вищої освіти з метою удосконалення освітнього процесу

академічна доброчесність; освітні стандарти; вимоги; міжнародний досвід; етичні цінності; відповідальність за порушення