Анотація
Необхідність дослідження характерних рис викладання класичних мов у межах богословської освіти зумовлена передусім постійними змінами підходів щодо освітніх методів та стратегій, зокрема щодо лінгвістичної підготовки спеціалістів. У цій роботі було використано такі методи, як педагогічний та контекстуальний аналіз, порівняльно-зіставний та аналітико-синтетичний методи. Метою цього дослідження було вивчення особливостей викладання основ класичних мов у вищих освітніх закладах на богословських спеціальностях. З огляду на це, було здійснено аналіз українських та польських навчальних програм із класичної лінгвістичної підготовки. Зокрема було вказано, що основною метою вивчення латинської та давньогрецької мов є уміння перекладати класичні художні твори та релігійні тексти. Аналіз навчальних програм показав, що основними його характеристиками стали такі, як вивчення афоризмів та крилатих фраз, лексичного мінімуму (до 300 слів), увага до синтаксичних конструкцій, формування орфоепічних та орфографічних навичок, поєднання традиційних та інтерактивних методів та навчальних матеріалів, переклад текстів, різних за жанром, стилем та часом написання. У польських навчальних програмах більше уваги було приділено історичній лінгвістиці та компаративістиці, зокрема порівнянню латинської та давньогрецької мов, а також інших європейських мов. Було вказано основні підтеми мовознавчих розділів: орфоепії (вимова, наголос, дифтонги, алфавіт), фонетики (голосні та приголосні, довгі та короткі звуки), морфології (граматичний устрій, граматичні категорії, флексії, дієвідмінювання), синтаксису (узгодження підмета та присудка, порядок слів, перифрастичні конструкції, функції членів речення, специфіка підрядних речень). У подальшій науковій перспективі цю роботу можна використовувати для розробки нових освітніх програм для покращення класичної підготовки студентів, порівняння освітнього досвіду при викладанні латинської та давньогрецької мов у різних сферах
Ключові слова
богослов’я; навчальна програма; переклад; лінгвістичні вміння; релігійні тексти
Використані джерела
[1] Archibald, E.P., Brockliss, W., & Gnoza, J. (2015). Learning Latin and Greek from antiquity to the present. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/CBO9781107279896.
[2] Ave Maria Translation. (2023). Retrieved from https://udayton.edu/imri/mary/a/ave-maria-translation.php.
[3] Bakum, Z.P., et al. (2023). Modern trends in teaching methods: Linguistic and literary field. Kryvyi Rih: Kryvyi Rih State Pedagogical University. doi: 10.31812/123456789/7077.
[4] Balraj, B.M., Singh, S., & Abd Manan, M.H. (2020). The relationship between language and religion. International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences, 10(11), 1217-1224. doi: 10.6007/IJARBSS/v10-i11/8198.
[5] Battezzato, L. (2009). Techniques of reading and textual layout in Ancient Greek texts. The Cambridge Classical Journal, 55, 1-23.
[6] Boychuk, M.I. (2021). The functional-semantic field of the religious lexicon of the English language (a polyparadigmatic study). Lviv: Ivan Franko Lviv National University.
[7] Cato, P.V. (2011). Dirae. Berlin: Nabu Press.
[8] Cicero, M.T. (1914). De Finibus, Bonorum et Malorum. London: Heinemann.
[9] De Jandum, J. (2006). Questions to Aristotle's books on the soul. Venice: Johannes de Colonie and Johannes Menthen.
[10] Delyatinskyi, R. (2022). The main trends in the formation and development of theological education in independent Ukraine (on the example of the theological education institutions of the Ukrainian Greek-Catholic Church in 1991-2010). The Good Shepherd: Scientific Bulletin of the Ivano-Frankivsk Academy of John Chrysostom. Theology. Philosophy. History, 17, 149-198. doi: 10.52761/2522-1558.2022.17.14.
[11] Doxa Patrὶ (Gloria Patri). (2009). Retrieved from https://www.lieder.net/lieder/get_text.html?TextId=50838&Transliterate=DIN_GRE.
[12] Greek New Testament. (2023). Retrieved from https://www.bibelwissenschaft.de/en/bible/NA28/MAT.1.
[13] Hail Mary in ancient Greek. (2022). Retrieved from https://www.ekklisiaonline.gr/eipan/chere-kecharitomeni-maria-o-kyrios-meta-sou/.
[14] Holmes-Henderson, A., & Kelly, K. (2022). Ancient languages in primary schools in England: A literature review. Oxford: University of Oxford.
[15] Hunt, S. (2022). Teaching Latin: Contexts, theories, practices. London: Bloomsbury Academic.
[16] Knoetze, H. (2023). Opportunities and challenges of theological education and missional formation in the 4IR: A paradigm shift. Transformation, 40(3), 202-211. doi: 10.1177/02653788231163808.
[17] Lewin, D. (2019). Languages of love: The formative power of religious language. Journal of Philosophy of Education, 53(3), 460-476. doi: 10.1111/1467-9752.12374.
[18] Lizardy-Hajbi, K.I. (2021). Theological field education as a bridge across disciplines. Religions, 12(1), article number 10. doi: 10.3390/rel12010010.
[19] Oldenburg, E., & Cox, L.Th. (2022). From classroom to conflict zone: The role of theological education in the Ukrainian church’s response to Russia’s war. Retrieved from https://wciujournal.wciu.edu/new-blog-3/2022/4/10/cbv2c2a87yec45guin8acjiswdmboc.
[20] Orzechowski, S. (1548). Funebris oratio: Habita a Stanislao Orichovio Ruteno, ad Equites Polonos, in funere Sigismundi Iagellonis Poloniae regis. Krakow: Unglerowa.
[21] Perale, M. (2023). “I still see the elitism”. Classical languages and the language of class at Liverpool. Journal of Classics Teaching, 24(47), 26-33. doi: 10.1017/S2058631022000289.
[22] Perry, J., & Leidenhag, J. (2023). Science-engaged theology. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781009091350.
[23] Persig, A. (2021). The Vulgate text of the Catholic Epistles: Its language, origin and relationship with the Vetus Latina. Birmingham: University of Birmingham.
[24] Portilla, J.G. (2021). Ye shall know them by their fruits. A mixed methods study on corruption,competitiveness, and christianity in Europeand the Americas. Cham: Springer.
[25] Poupounaki-Lappa, P., Peristeri, T., & Coniam, D. (2021). Towards a communicative test of reading and language use for classical Greek. The Journal of Classics Teaching, 22(44), 98-105. doi: 10.1017/S2058631021000222.
[26] Pylypiv, L., & Pylypiv, O. (2023). Formation of positive motivation to study the discipline “Latin language and medical terminology” as a tool for the acquisition of professional competences by medical students. In Collection of scientific works “Modern trends in development of education and science: Problems and perspectives” (pp. 35-44). Kyiv: Dragomanov Ukrainian State University.
[27] Roelli, P. (2021). Latin as the language of science and learning. Boston: De Gruyter. doi: 10.1515/9783110745832.
[28] Ryan, C. (2018). Teaching Ancient Greek for a theology faculty. Council of University Classical Departments Bulletin, 47.
[29] Scott, M. (2010). Religious language. Philosophy Compass, 5(6), 505-515. doi: 10.1111/j.1747-9991.2010.00301.x.
[30] Shevchenko, L. (2023). The role of Latin in the intellectual life of Europeans in the twentieth – twenty-first centuries. Polish-Ukrainian Studies, 10, 105-118. doi: 10.31338/2451-2958spu.10.8.
[31] Teaching Program Greek Language Course at Beginning Level. (2022). Retrieved from https://www.kul.pl/files/31/g1.pdf.
[32] Teaching Program Latin Language Course at Beginning Level. (2022). Retrieved from https://www.kul.pl/files/31/L8-WT-M_T_B-4x30-SA.pdf.
[33] The Glory Be (Gloria Patri). (2024). Retrieved from https://www.ewtn.com/catholicism/teachings/glory-be-gloria-patri-12744.
[34] Working program of the academic discipline “Greek language”. (2018a). Retrieved from https://ukd.edu.ua/sites/default/files/2020-03/Gretska-mova.pdf.
[35] Working program of the study discipline “Latin language”. (2018b). Retrieved from https://ukd.edu.ua/sites/default/files/2020-03/Latynska-mova-dlya-spetsialnosti-Bogoslovya.pdf.